Вопросы-ответы Интервью Все записи

1

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город
СІНО – І ХАРЧ ПОЖИВНИЙ, І ВИГІДНИЙ ТОВАР

Хоч і небагато худоби в Горностайпільському СГВК “Мрія” (65 корів), але про неї добре турбуються господарі кооперативу. І доглядають, як належить, зараз, і дбають про корми на зиму. Як розповів керівник СГВК Сергій Козаченко, тих 115 тонн сіна, які вже припасли, має вистачити на весь період стійлового утримання худоби. Проте горностайпільці ще продовжуватимуть “зелені жнива”. Бо, як показує практика минулих років, сіно може стати вигідним товаром для реалізації в холодну пору року тим, хто його заготовив недостатньо. Тоді ж можна буде і якусь “копійку” заробити.

Тим більше, що в господарстві є всі умови: техніка, приміщення для зберігання, різнотрав’я на довколишніх луках, врештірешт – роботящі руки механізаторів і водіїв.

Скажімо, Василь Литвиненко працює на польській косарці: це відмінний агрегат, який придбали торік, його зовсім не зрівняти в експлуатації з колишніми вітчизняними сінокосарками. Загрібає (також новенькими граблями, придбаними нещодавно у Ковелі) Сергій Євтушенко. За ним уміло виконує свою роботу преспідбирачем Іван Загорний, формуючи в тюки гарно висохле сіно. А вже стягує їх докупи потужним Т150 Григорій Ляшевич. Олександр Белендик навантажує їх своїм “Карпатцем”. І це добро відвозять до сіносховища.

Для нього пристосували приміщення колишнього корівника, площа якого – 5600 квадратних метрів. Тут може вміститися більше тисячі тонн сіна. Дах не тече, стіни й підлога – в порядку. У доброму стані можна зберегти заготовлене аж до наступного сезону.

Тетяна РЯБОКЛЯЧ.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

6 августа 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город
Нараховано більше 70 тисяч

З березня нинішнього року у районі розпочато оформлення документів на виплату державної дотації власникам селянських господарств за збереження молодняка великої рогатої худоби.

Станом на 1 липня нараховано 71 тисячу 250 гривень за 183 голови ВРХ. У тому числі, за 37 голів віком від 3 до 6 місяців – 9250 грн., за 15 голів від 6 до 9 місяців – 6250 грн., за 50 голів від 9 до 12 місяців – 18750 грн., за 81 голову від 12 до 15 місяців – 37000 грн.

Є вже й перші виплати державної дотації: за 99 голів ВРХ частина селян отримала на цей час 37250 гривень.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

31 июля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город
Ідентифікація та реєстрація триває

Після реформування галузі працівники Іванківської районної державної лікарні ветеринарної медицини стали обслуговувати селянські господарства не лише нашого, а й сусіднього, Поліського, району. Як розповіла її начальник Олена Петрівна Кощенко, з початку нинішнього року проведено ідентифікацію та реєстрацію 249 голів великої рогатої худоби у домогосподарствах жителів нашого району. Серед них – і молодняк, і дорослі тварини.

Майже втричі більше – 694 голови – проідентифіковано і зареєстровано свиней, яких селяни здавали на забій.

З лютого нинішнього року ціна на проведення згаданої роботи ветспеціалістами зросла. За одну голову ВРХ вона становить 54 гривні, свині – 45 (раніше вона становила, відповідно, 22 та 19 гривень).

Людмила ШУНКОВА.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

31 июля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город
ДІНИНА ПРАЦЬОВИТІСТЬ – ЦЕ РОДИННЕ...

Діна Володимирівна Остапенко – жителька села Мусійки. Перше, що здивувало мене багато років тому, це ім’я Діна. Ім’я не зовсім звичне для сільської місцевості. Блакитноока, світла, спокійна, урівноважена, відповідальна і працьовита – такою я її знаю уже багато років. Ближче ми познайомилися, коли Діна прийшла працювати на ФАП с. Мусійки санітаркою. Я на той час була там фельдшером. Мені дуже імпонувала Дінина пунктуальність, і, якщо можна так сказати, педантична охайність...

У селі було тоді понад 500 жителів. Роботи вистачало: більше 10 дітей – віком до року, виклики, всім потрібно було приділити увагу. Я знала, що на Діну можна залишити аптеку. Адже коли приходить старенька бабуся за ліками з іншого кінця села, куди їй чекати? А Діна, окрім своєї роботи, могла відпускати ліки. Пам’ятаю, як я вчила її робити уколи – в подушку…

Наші діти були маленькими і майже одного віку. Тому дружили ми, дружили наші діти, «підстраховували», як кажуть, один одного, коли було потрібно на роботі. Тоді я дізналась, що Діною назвав її батько. Зовнішня стриманість і педантичність має німецьке походження. До війни в наших краях було поселення німців. Діна розповідала, що баба Хима в роки Великої Вітчизняної заховала її маленького батька, свого сина, в скриню. Бо коли німецькі загарбники відступали, то хотіли забрати «свого» хлопчика… Але коріння цього роду залишилося в Поліському краї.

Працьовитість Дінина – це родинне. В селі працювала поштаркою її мама, батько – в колгоспі. Підростали діти. Молода сім’я ставала на «ноги». То були складні 1990ті…

Але назавжди залишиться в її пам’яті, як чоловік Коля напередодні 8 Березня добирався в Іванків, щоб купити коханій дружині квіти – здебільшого гвоздики. Зарплати виплачувалися невчасно. Коля правдами і неправдами заробляв гроші, щоб утримувати сім’ю, і завжди привозив квіти. Це (як на мене) було дуже романтично. Ніколи не забуду Дінине з року в рік – «краще б щось дітям»… Дітей балував і їхній батько. А потім увірвалося в оселю горе – трагічно обірвалося життя Колі.

Діна залишилася з двома дівчаткамипогодками. Не подаючи виду перед чужим людьми, наскільки їй важко і сумно, з тим же зовнішнім спокоєм вона добросовісно трудилася вдома і на роботі. І пригодилася їй моя наука уколів «у подушу». Більше року на ФАПІ не було медика, а за допомогою односельчани йшли до Діни. Вона викликала швидку допомогу, дещо й сама вже знала і вміла, могла порадити таблетки. Діні доручили аптеку. А старенькі бабусі все частіше зверталися, щоб вона «поколола» їх вдома, бо в Іванків не наїздишся. Ішли до неї за допомогою вдень і вночі, і ніколи ця щиросерда й добросовісна людина нікому не відмовила.

Діна організовувала медогляди на ФАПі і коли приїздили лікарі, дивувалися, що одна санітарочка підтримує все в такій чистоті, та ще й ремонт зробила. А починала його із пожертв. Якось жінка робила уколи бабусісусідці, і в знак вдячності її онук Павло Машина дав 500 гривень, щоб зробили на ФАПі бодай косметичний ремонт. Вона й стала самотужки наводити тут лад. Дехто із односельців, прочувши про це, – теж зробив невеликі пожертви: хто – грошима, а хто – тюль «не модну» та порт’єри подарував; сільська рада купила фарбу, СГВК “Мусійки” – новий газовий котел… Потім сама “потягнула” стіни, поклеїла шпалери.

Зараз на ФАПі вже є фельдшер – молодша Дінина донька Ліля, котра прийшла сюди на роботу після закінчення Макарівського медучилища. Старша – Марина, теж залишилася в селі після закінчення технікуму, вже заміжня. Живуть всі разом дружною родиною. Днями Діна Володимирівна стала бабусею – у неї народився онук Антончик. А ще напередодні жіночка мені розповідала: «Ми з Лілею у вихідні ходили по ягоди, бо нам ще потрібно йому на подарунок – ліжечко назбирати…». Дивлюся на цю дружню родину і радісно стає на душі, що поруч – такі чудові люди. Нехай їм щастить у житті...

Ірина ПРЕВОР. с. Мусійки.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

23 июля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

ЗИМОВІ ВІТАМІНИ – НА ПРИЛАВКАХ

Літня пора звично асоціюється не тільки з гарними погодними умовами, а й з можливістю посмакувати численними дарами лісів та садів. Зокрема, апетитними ягодами, які щедро достигають саме в середині літа. Полуниця, суниця, чорниця, малина, ожина та інше: варто лише уявити ці ягоди, разом чи окремо викладені гіркою на великому блюді – одразу хочеться посмакувати ними. При можливості –запастися на зиму, скориставшись популярними нині морозильними камерами. Правда, в останньому варіанті ароматні та корисні ягоди не зберігають сповна початковий вміст вітамінів. Та все ж в обох випадках не втрачають шкідливих для людського організму речовин. Отож, аби з’ясувати їх шкідливість чи, навпаки, безпечність, звертаюся до представників ветеринарно-санітарної експертизи.

На центральному селищному ринку звично реалізовується безліч продуктів харчування. Ягоди, які з початком літа з’являються на прилавках на зміну раннім привозним фруктам, – одні з них. За їх відповідністю затвердженим на законодавчому рівні нормам слідкує лабораторія ветсанекспертизи. Її завідуюча Г.П. Грабенко розповідає детальніше про це.

– Всі фрукти та ягоди, зокрема, які реалізовуються на центральному селищному ринку, піддаються ретельній перевірці та постійному контролю, – інформує Галина Павлівна. – Приміром, полуниця, яка достигає найпершою, за вмістом цезію не перевищувала допустиму норму, стало показуючи одні з найнижчих показників. Аналогічно – суниця. Малина городня, яка вже реалізовується на ринку, – теж на рівні нормального. Наразі триває сезон чорниць. І їх на центральний селищний ринок для реалізації звозять мало не з усіх куточків району. Найбільш забрудненою, за показами гамма-радіометру РУГ-91 «Адані», виявилася чорниця, зібрана біля Шпилів і Білого Берега. Хоча вміст цезію в ній у 287 беккерелів/кг не перевищує нормованих 500 Бк/кг. Наступними в такому списку можна поставити ягоди з Леонівки, які набрали 134 Бк/кг, з Мокрої Корми – 76 Бк/кг, зібрані біля колишнього смолзаводу – 58-60 Бк/кг та у Ставрівці – 42-48 Бк/кг, у Мусійках – 42 Бк/кг. Практично на одному рівні по забрудненості з ягодами, зібраними біля Ставрівки, є ягоди з Нових Макалевич. Щоправда, в одних реалізаторів радіоактивність зібраних плодів становила 48 Бк, в інших – 80. Та в цілому жодні з них за радіо-активністю не перевищують нормованих показників і придатні для вживання. До речі, десь біля Димарки є лісовий масив, ягідники в якому дарують практично не забруднені дари – ягоди звідти в цьому році показують лише 16 Бк/кг.

Отож чимало наших співгромадян охоче заготовляють ягоди на зимове зберігання. Хтось – консервуючи, хтось – заморожуючи. Проте в консервованих овочах і фруктах вітамінів залишається значно менше, ніж у свіжих, оскільки під дією високої температури, необхідної для варіння і стерилізації, велика частина вітамінів руйнується. Сіль, цукор, спеції, оцет та інші консерванти також згубно впливають на вітаміни. Замороження ж по корисності стоїть якраз посередині між консервованими продуктами і свіжими. Тому головне – правильно закласти продукти до морозилки і зберегти. Лише за таких умов залишається набагато більше вітамінів (до 90%) та мікроелементів (до 100%). Овочі, фрукти та ягоди після розморожування мають смак і колір свіжих плодів, не втрачають форму. Правила ж такі: продукти розморожувати вперше тільки безпосередньо під час їх приготування!

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

16 июля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

Кормозаготівля триває

Часті дощі перешкоджають аграріям району проводити заготівлю кормів. І все ж, незважаючи на негоду, більшу частину від потреби (850 тонн) уже надбано. Станом на 8 липня у сховища було завезено більше 578 тонн сіна. Скошено різнотрав’я на 475 гектарах.

У розрізі господарств картина така. СГВК “Мусійки” разом із ТОВ “Компанія ”Агровей” мають 168 тонн сіна, СГВК “Промінь” – 100, СГВК “Мрія” – 100, СТОВ “Макарівське” – 90, СГВК ім. Мічуріна, “Перемога” , ПАТ “Жміївське”, СГВК “Колос” – по 30 тонн.

СГВК ім. Мічуріна та “Мрія” забезпечують запашними кормами не лише наявне поголів’я, а й реалізовують їх населенню. “Перемога” заготовляє їх лише на продаж.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

12 июля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

ЩОБ ХУДОБА БУЛА СИТОЮ…

79 голів ВРХ Поліської м’ясної породи утримується в СГВК “Промінь” с. Сидоровичі. Нині наявне поголів’я, як і належить, перебуває на випасі.

З 17 червня в господарстві розпочато заготівлю кормів на період майбутньої зимівлі худоби. Запланували для цих потреб 250 тонн сіна та 50 тонн соломи. Посівні площі тут невеликі – 30 гектарів вівса та 8 га пшениці. Та сподіваються, що належну кількість грубих кормів вдасться заготувати і з цієї кількості. Зараз, зазначає голова сільгоспкооперативу Ю.М. Кравченко, намагаються надбати якнайбільше сіна.

Постійно кормозаготівлею зайнятий механізатор Іван Васильович Зінченко. Він, змінюючи причіпний інвентар до свого МТЗ-80, і скошує різнотрав’я на полях, і згрібає його у валки, і тюкує, і навантажує та перевозить у сіносховище.

На підмогу І.В. Зінченку приходять приватники зі згаданого та довколишніх сіл – власники сільгосптехніки та інвентаря. За домовлену плату вони виконують ту чи іншу роботу на полі.

Отак – гуртом – у “Промені” вже заготували 60 тонн сіна.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

30 июня 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

...А ГОСПОДАРНИКИ ГОТОВІ ВИЙТИ В ПОЛЕ

Уже закінчується перший тиждень другого місяця весни, а її подих ледве-ледве відчувається в природі. І хоч вдень нас вже радує плюсова температура, ночі ще морозні. Через велику кількість снігу на полях він не встигає швидко танути. Тому весняно-польові роботи ще не розпочалися в жодному з агроформувань району. Але, як розповідає начальник управління агропромислового розвитку Іванківської РДА А.А. Циганок, господарники повним ходом готуються до виходу в поле: запасаються пальним, підготували техніку, в кого її не вистачає – шукають, де б можна було тимчасово орендувати.
Як перезимували висіяні восени зернові культури? Якщо взяти до уваги обстеження, що проводилися наприкінці січня та в лютому, то майже 92% посівів вийшли із зими в доброму та задовільному стані.
Проте зараз, наголошує Анатолій Анатолійович, немає впевненості в тому, що цифра ця не зміниться: про кінцеві результати можна буде щось говорити у травні. Бо поки що чимало площ довкола Прибірська, Мусійок, Кропивні залиті водою, частина земельних ділянок неподалік Розважева та Жміївки – також. Та й в інших місцях, де низини, ще багато снігу. Якщо ж почнеться вегетація і більше 10 днів рослини стоятимуть у воді, їм не буде нормального водно-повітряного режиму, тож вони почнуть задихатися.
Знаючи, що після зимівлі озимині можуть загрожувати хвороби, в деяких господарствах готуються до підживлення посівів азотними добривами. А щоб не допустити засвоєння добрив бур’янами, необхідно вносити гербіциди...
Найбільше непокоїть сільгоспвиробників те, що всі роботи вони матимуть виконувати в дуже стислі терміни.

Вирізка з газети: http://www.tribunapr...

6 апреля 2013

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

Вирізка з газети 'Трибуна праці' за 14 листопада 2011.

ГОЛОДОМОР ПО-СИДОРОВИЦЬКИ

На приватній свинофермі у с. Сидоровичі дохнуть свині.

Не від хвороб чи нещасних випадків. Тварини гинуть... від голоду.

Перевіряючі, які не раз відвідували господарство київського підприємця Голубєва Л.П. із подивом, навіть жахом, констатували: “Доведених до такого жахливого стану тварин, з випираючими ребрами, худющими ногами і голодними очима – схожими на монстрів з фільму жахів – вони не бачили ніколи”.

Перше логічне запитання людини зі здоровим глуздом: “Якщо годувати нічим – для чого тримати?» Нема корму – зведіть. Але не змушуйте вмирати тварин мученицькою смертю у, як це не дивно, відремонтованому й обладнаному всім необхідним для подібних свиноферм приміщенні. Найнеприємніше у цій ситуації те, що ефективних важелів впливу на горе-господаря не існує. А штрафи спеціалістів ветеринарної служби для таких, виявляється, як – горохом об стіну чи з гуся вода. Хіба “натравити” Товариство захисту тварин за жорстоке (надзвичайно жорстоке!) поводження з тваринами, які у закритій будівлі стовідсотково залежать від людської милості?..

Але що ж таки сталося в господарстві приватного підприємця, яке буквально два роки тому давало підстави стверджувати, що в село прийшов ще один – хоч і без особливого розмаху – інвестор, який дасть частині селян роботу, а в бюджет сільської ради – такий-сякий прибуток?

Сидоровицький сільський голова Н.А. Чала згадує, як у 2009 році в село приїхав підприємець, який викупив у колишнього СГВК “Промінь” (на той час вже занепалого) два корівники, а в сесії сільської ради попросив в оренду два гектари землі: аби вирощувати корми для свиней (приватник, очевидно, вирішив, що розведення цих тварин – надзвичайно прибуткова справа...). Сільрада землю виділила. За договором, поки триває оформлення на ділянку технічної документації (яке чомусь затягнулося), підприємець повинен щорічно сплачувати до сільського бюджету чотири тисячі гривень. У 2010 році свої зобов’язання він виконав повністю. А от у цьому році – не дав ще жодної копійки...

Перший рік діяльності в Сидоровичах Голубєва Л.П. можна вважати вдалим. Свиноферму було дійсно відремонтовано. Більше двохсот свиней, за якими наглядали наймані працівники, почували себе добре. Як і люди, які отримували тут заробітну плату.

Але, як відомо, ринок – справа непевна. Сьогодні на ньому – м’ясо та сало в ціні, а завтра, коли понавозять з-за кордону захіміченого, але дешевого м’ясного товару, продукція вітчизняного виробника вже нікому не потрібна...

Як би там не було, а свиноферма стала поступово занепадати. Очевидно, свині не приносили того прибутку, на який сподівався власник. Спочатку місяцями не виплачувалась заробітна плата. Став урізатись і раціон свиней. Вони й так сиділи, здебільшого, на відходах пивоварного виробництва, так званій пивній дробині (гуща, що залишається після варіння й відсмоктування ячмінного сусла. Містить частинки ядер і оболонки зерна). Спеціалісти стверджують, що це непоганий корм при умові, якщо свиням згодовують його не більше п’яти кілограмів на добу, збалансовуючи раціон іншими кормами. Але в Сидоровичах в добавку до пивної дробини, якої також було обмаль, ставала хіба що кропива, яку працівники ферми хоч в якій-небудь кількості накошували бідолашним. Дієта, ніби не для свиней, які в принципі повинні рости не стільки вздовж, як вшир, а для подіумних моделей, що бояться набрати зайвий кілограм...

Так і вийшло. До осені від свиней залишились, як мовиться, тільки ріжки та ніжки. А далі закономірний результат: досягнувши останньої стадії виснаження – тварини почали гинути. В лісі, неподалік свиноферми, розростається стихійний скотомогильник. А на фермі, кажуть, залишилось з сотня тварин, які теж дихають на ладан...

Не можна сказти, що на таке неподобство ніхто не реагував. Сільский голова Н.А. Чала стверджує, що не раз направляла підприємцю приписи. Хоча спілкуватись з ним, каже, практично неможливо. На територію ферми не пускають охоронці: хоч з міліцією туди пробивайся...

У кінці жовтня на фермі побувала комісія у складі заступника голови райдержадміністрації Олександра Котельникова, начальника управління агропромисловго розвитку РДА Андрія Данилюка, головного ветеринарного лікаря району Валерія Кожана та інших спеціалістів. Якщо коротко, не перераховуючи всі пункти складеного акту перевірки, то суть його зводиться ось до чого: територія навколо не пристосована до утримання поголів’я свиней (не огороджена, не забезпечена дизбар’єром та ін.), свині знаходяться в антисанітарних умовах, їх раціон не збалансований, тварини вибувають (дохнуть чи їх ріжуть) з господарства без дозволу ветеринарної служби, приписи якої не виконуються...

Ще комісія констатувала інший цікавий факт: поблизу свиноферми-гетто активно діє... незаконна пилорама. Тут працюють наймані робітники, яким, зрозуміло, глибоко наплювати на тварин, що мучаться поруч від голоду. Зрештою, господар махнув на них рукою... З точки зору бізнесових інтересів його можна зрозуміти: переробляти ліс – набагато вигідніше, аніж вирощувати свиней. Але для чого ж їх доводити до голодної смерті?

6 июня 2012

Шестерова Яна, пользователь 1ua
Яна Шестерова
Тема: Дім, сад, город

Кооператив Проминь, Кооператив.

Ключевые слова: Зерно
Виды деятельности: сельское хозяйство, охота.

12 июля 2011


1


  Закрыть  
  Закрыть